Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк у своєму розслідуванні на YouTube.
Підприємство у 2022 році стягнули в дохід держави через російське громадянство його колишніх власників Володимира Лук’яненка старшого та молодшого. Через два роки Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) передало завод “Енергоатому”.
За словами Железняка, після цього “Насосенергомаш” неодноразово згадувався фігурантами справи “Мідас” на “плівках Міндіча”. За описаною схемою ТОВ “НВП “АТЕН” вигравало тендер, закуповувало матеріали через дві компанії-посередники та передавало їх на завод. Там виготовляли необхідні деталі, після чого “Атен” продавав готову продукцію “Енергоатому”.
Як стверджує нардеп, в одному з тендерів загальна вартість виробничого ланцюга для “Атену” становила близько 122 мільйонів гривень, тоді як безпосередньо роботи “Насосенергомашу” оцінювалися лише у сім мільйонів. Водночас “Енергоатом” придбав готову продукцію за 149 мільйонів гривень. За підрахунками Железняка, через такі механізми приблизно 30 мільйонів гривень із державного бюджету могли потрапляти до “чорної бухгалтерії бек-офісу”, ймовірно, у проєкт “Манхеттен”.
“В ідеальному світі “Енергоатом” мав би замовити потрібні деталі напряму в насосного заводу. Скоріш за все, це було б дешевше, та й суто робота заводу коштувала приблизно сім мільйонів гривень”, — зазначив Ярослав Железняк.
Нардеп також вважає, посилаючись на розмови з опублікованих “плівок Міндіча”, що тодішній Міністр енергетики Герман Галущенко та фінансові менеджери “Енергоатому” були обізнані про існування цієї схеми та, за його словами, отримували від неї неправомірну вигоду. Він додав, що антикорупційні органи вже звернули увагу на ці обставини.
Нагадаємо, 10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро оприлюднило деталі схеми, у межах якої посадовці та пов’язані з ними особи систематично отримували неправомірну вигоду від контрагентів “Енергоатома”. В організації цієї схеми підозрюють друга Володимира Зеленського Тимура Міндіча. Згодом стало відомо, що у корупційному скандалі фігурував і сумський завод “Насосенергомаш”.
