Попри те, що в Україні мобілізація стосується чоловіків віком від 18 до 60 років, призову підлягають не всі. Важливе значення мають статус військовозобов’язаного, стан здоров’я та наявність законних підстав для відстрочки.
Варто розуміти, що з 1 червня можуть мобілізувати:
- чоловіків, які втратили бронювання через звільнення, скасування інвалідності чи зміну статусу підприємства, на якому вони працюють;
- студенти, які закінчили навчання у ВНЗ і їм вже виповнилося 25 років;
- чоловіки, які не мають бронювання і їм вже виповнилося 25 років.
Також у Сумському ТЦК нагадали, кого не можуть мобілізувати влітку 2026 року та хто має право на тимчасове звільнення від служби.
Чоловіків до 25 років, які не служили в армії та не перебувають у запасі, мобілізувати не можуть. Вони вважаються призовниками та можуть потрапити до війська лише добровільно за контрактом “18–24”.
Водночас є виняток. Якщо чоловік до 25 років уже проходив військову службу або має військову підготовку, він автоматично отримує статус військовозобов’язаного. У такому випадку його можуть мобілізувати ще до досягнення 25-річного віку.
Для більшості військовозобов’язаних граничний вік служби становить 60 років. Для представників вищого офіцерського складу цей термін можуть продовжити до 65 років. Після 60 років залишитися на службі можна добровільно — за контрактом.
Відстрочка від мобілізації є тимчасовим звільненням від призову. Її можуть надати через сімейні обставини, навчання, роботу або стан здоров’я.
Не підлягають мобілізації чоловіки, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей, якщо не мають боргів зі сплати аліментів.
Право на відстрочку також мають батьки, які самостійно виховують дитину, доглядають дитину з інвалідністю або опікуються близькими родичами з інвалідністю I чи II групи.
Окремо закон передбачає відстрочку для родин, де один із подружжя проходить військову службу, а сім’я має неповнолітню дитину.
Не мобілізують і тих, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час захисту України.
Підставою для відстрочки чи повного звільнення від служби може бути стан здоров’я. Це стосується людей з інвалідністю I, II або III групи. Також до року відстрочки можуть надати тим, кого військово-лікарська комісія визнала непридатними.
Тимчасову відстрочку мають і деякі студенти, насамперед ті, хто вперше здобуває вищий рівень освіти.
Крім того, право на відстрочку можуть оформити докторанти, інтерни, педагоги та викладачі, якщо вони працюють щонайменше на 0,75 ставки.
Окремі винятки діють для держслужбовців, суддів, народних депутатів, дипломатів та працівників органів військового управління.
Ще одна категорія — працівники критично важливих підприємств. Йдеться про сферу оборони, медицину, енергетику, зв’язок та інші галузі, необхідні для стабільної роботи країни. Для таких працівників передбачене бронювання.
Також право на відстрочку мають цивільні особи, які перебували в російському полоні.
Перелік захворювань, які можуть стати підставою для непридатності до служби, визначений наказом Міноборони №402.
До нього належать тяжкі психічні розлади, онкологічні захворювання з метастазами, серйозні хвороби серця, легень, нирок та нервової системи.
Підставою для непридатності також можуть бути тяжкі форми епілепсії, ампутації кінцівок, значні проблеми з хребтом, бронхіальна астма, серцева недостатність або цукровий діабет.
До списку входять і деякі інфекційні хвороби, зокрема ВІЛ, СНІД, туберкульоз та тяжкі форми гепатиту.
Остаточне рішення в кожному випадку ухвалює військово-лікарська комісія. Саме ВЛК визначає, чи є людина повністю непридатною до служби, чи потребує лікування та повторного огляду.
