В Україні пропонують масштабно оновити систему мобілізації та принципи роботи ТЦК. Серед головних ідей — електронні повістки, цифрові кабінети для військовозобов’язаних, нові правила бронювання та зміни щодо проходження служби.
Що відомо про законопроєкт № 15236?
Законопроєкт № 15236 передбачає переведення спілкування між ТЦК та військовозобов’язаними у повністю онлайн-формат. Для цього пропонують використовувати електронний кабінет, який має зменшити особисті контакти з працівниками військкоматів і скоротити корупційні ризики.
Через систему громадяни зможуть перевіряти власний статус: наявність відстрочки, придатність до служби та перебування у резерві.
Документ також пропонує запровадити електронне вручення повісток із обов’язковою фіксацією у системі.
Для запобігання можливим зловживанням ініціатори пропонують:
- обов’язкову відеофіксацію всіх дій працівників ТЦК під час спілкування з громадянами;
- створення незалежного органу для розгляду скарг на посадовців;
- розподіл функцій між різними підрозділами — окремо для обліку, адміністрування та ухвалення рішень.
Автори законопроєкту заявляють, що реформа має змінити сам принцип роботи військкоматів — замість примусового пошуку людей перейти до консультацій та допомоги з оформленням документів.
“Електронні повістки та кабінети роблять неможливими масові “рейди”, оскільки кожна дія системи стає цифровим слідом, який важко підробити чи приховати”, — наголошують ініціатори змін.
Нові правила бронювання — що пропонують змінити
Законопроєкт № 15237 “Про справедливе бронювання та участь у обороні” пропонує змінити підхід до бронювання та відмовитися від моделі повного звільнення від обов’язків.
Документ передбачає, що всі правила бронювання мають бути закріплені безпосередньо в законі, а не визначатися постановами уряду.
Однією з головних змін може стати скасування довічного бронювання. Статус відстрочки доведеться регулярно підтверджувати.
Також для заброньованих пропонують три формати участі в обороні:
- робота на критично важливих підприємствах;
- служба у військовому резерві без відриву від роботи;
- “економічне бронювання” через регулярні внески на потреби армії.
Відкриті реєстри — які зміни пропонують
У Верховній Раді також зареєстрували законопроєкт “Про прозору систему призову та мобілізаційної черговості”.
Документ передбачає створення Єдиного реєстру мобілізаційних потреб.
Громадяни матимуть відкритий доступ до інформації про:
- черговість призову;
- вимоги до віку, стану здоров’я та спеціальності;
- обмеження щодо мобілізації.
Призов, згідно з ідеєю авторів, має відбуватися за чіткою чергою на основі об’єктивних критеріїв, а не випадкового відбору.
Військовий збір — на що витрачатимуть кошти
Раніше парламент у першому читанні підтримав законопроєкт № 15167, який змінює правила використання військового збору.
Вже від 1 січня 2027 року ці кошти планують спрямовувати до спеціального фонду.
Передбачається, що гроші використовуватимуться виключно для виплат грошового забезпечення військовослужбовцям. Очікується, що це дозволить щороку акумулювати близько 200 млрд грн.
До 2027 року військовий збір і надалі надходитиме до загального фонду для закупівлі зброї та боєприпасів.
Зарплати військовослужбовців — що зміниться
Законопроєкт № 15245 пропонує встановити гарантований мінімальний рівень виплат для військових — не менше 150% від середньої зарплати в Україні за попередній квартал.
Також планується автоматичний перерахунок виплат кожного кварталу.
Серед джерел фінансування розглядають:
- резервний фонд бюджету;
- скорочення неефективних державних витрат;
- міжнародну допомогу та гранти.
Демобілізація — як відбуватиметься
Законопроєкти № 15242 та № 15233 пропонують змінити правила проходження служби та встановити чіткі часові межі для перебування на фронті й відпочинку.
Зокрема, документ “Про обов’язкову ротацію та граничні терміни служби в умовах війни” передбачає, що безперервна служба у зоні бойових дій не повинна тривати довше 90 днів.
Після цього військові мають повертатися до пунктів постійної дислокації для відновлення. Наступний виїзд “на нуль” буде можливий не раніше ніж через 180 календарних днів.
Щодо демобілізації, інший законопроєкт пропонує надати право на повне звільнення зі служби після 24 місяців безперервного перебування у війську.
Втім, це стосуватиметься лише тих військових, які щонайменше три місяці безпосередньо брали участь у бойових діях.
Таким чином депутати хочуть законодавчо гарантувати право на відпочинок і повернення до цивільного життя після тривалого виконання бойових завдань.
Чи підтримають в Україні ці законопроєкти?
Попри масштабність запропонованих змін, у профільному комітеті Верховної Ради до ініціатив ставляться скептично.
Член комітету з питань нацбезпеки Федір Веніславський у коментарі РБК-Україна заявив, що ці пропозиції є особистими ініціативами окремих депутатів.
“Сенсу обговорювати цей проект немає, оскільки він немає нічого спільного з тим, що напрацьовує Міноборони і що буде підтримано нашим Комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Нардепи будують свою політичну кар’єру та формують впізнаваність різними шляхами: наприклад, можна зареєструвати таку ініціативу, яку всі будуть обговорювати, і в такий спосіб стати відомим”, — заявив Веніславський.
За його словами, наразі шансів на розгляд цих законопроєктів у сесійній залі немає.
