Розповідаємо, чому відбувається це астрономічне явище та як у давнину святкували день зимового сонцестояння.
Що таке зимове сонцестояння
Зимове сонцестояння — це щорічне астрономічне явище. У цей час Сонце досягає найнижчої точки відносно горизонту у своєму добовому русі по небу.
Чому відбувається зимове сонцестояння
Зимове та літнє сонцестояння відбувається через нахил осі обертання Землі (приблизно на 23,4°). Протягом однієї половини року Північна півкуля нахилена у бік Сонця, а протягом іншої — Південна. Через це у різні пори року півкулі отримують різну кількість сонячного тепла та світла. Саме тому, коли у Північній півкулі відбувається зимове сонцестояння, у Південній — літнє.
Коли буде зимове сонцестояння у 2024 році
У 2024 році зимове сонцестояння розпочнеться 21 грудня об 11:19 за київським часом. Тривалість світлового дня становитиме приблизно 8 годин і 4 хвилини.
Коли починається зима
Існує два способи визначити початок нового сезону: календарний та астрономічний. Ці методи суттєво відрізняються: перший базується на чітких датах, другий — на положенні Сонця.
Календарна зима завжди починається 1 грудня і закінчується в останній день лютого.
Астрономічно ця пора року починається у день зимового сонцестояння, тобто у найкоротший день року. У 2024 році астрономічна зима у Північній півкулі розпочнеться 21 грудня і триватиме до 20 березня 2025 року — до дня весняного рівнодення.
Свято зимового сонцестояння
У різних культурах та релігіях світу існує традиція святкувати найкоротший день у році.
Давні слов’яни
У давніх слов’ян свято символізувало відродження життя, адже після нього світловий день починав збільшуватися. У давнину цей день пов’язували з народженням бога зимового сонця Коляди. Вважалося, що він має протистояти злому духові Карачуну. Коляду святкували слов’яни задовго до прийняття християнства.
Головним символом свята було вогнище, що символізувало Сонце. Довкола нього водили хороводи. Під час цього свята молодь ходила дворами та співала колядки. Господарі обдаровували гостей солодощами та борошняними виробами, а господині готували пироги у формі сонця для святкового столу.
Інші народи
Давні скандинави у день зимового сонцестояння відзначали Йоль. Спочатку під час цього свята просто спалювали поліно. Згодом традиція змінилася, і замість спалювання поліна почали готувати десерт «Різдвяне поліно». Під час свята також приносили жертви богам.
З 17 по 23 грудня римляни святкували Сатурналії. Вони вшановували бога Сатурна, покровителя землеробів, влаштовували гучні бенкети та приносили у жертву свиней.
